ПРИЖИВАННЯ ДЕРЕВ

У регіонах з частими опадами (більше як 20 мм на тиждень) дерева на момент закінчення приживання мають достатньо коренів, щоб обходитися без додаткового зрошення. В посушливіших регіонах волога від поливу навколишніх газонів вкупі з опадами можуть бути достатніми для підтримки дерев після приживання. В сухих регіонах, у ландшафтах без зрошення дерева після приживання можуть потребувати додаткового поливу. Особливо якщо це дерева, не притаманні цьому регіонові.

Коли дерево прижилося, його коріння може виходити за радіус крони на відстань втричі більшу, ніж сама крона. Пагони і стовбур під час приживання ростуть повільніше, ніж вони росли до цього в розсаднику. Коли річний приріст стає більш-менш однаковим з року в рік, вважається,що дерево прижилося.

Приживання може тривати від 3 до 12 місяців (або навіть довше) з розрахунку на кожні 2,5 см діаметра дерева. Багато залежить від клімату,режиму поливу і умов, в яких дерево вирощували до пересаджування. Тобто дерево з 5 сантиметровим діаметром стовбура, яке добре поливають, може приживатися 6–24 місяці. В теплому кліматі дерева приживаються швидше і повільніше – в холодному. Якщо в субтропіках дерево приживеться за 3 місяці, то в помірному кліматі 5 зони йому вже буде потрібно рік.

Більшості дерев на період приживання потрібен полив додатково до опадів, якщо це не зовсім маленький сіянець. Поливаючи після пересаджування дерева нерегулярно, ми не будемо сприяти швидкому проростанню нового коріння, а отже і швидкому росту дерева. Проте якщо їх перезволожувати у цей період, вони можуть загинути. Це найпоширеніша причина втрати дерев у погано дренованих глинистих ґрунтах.

Дерева, які до пересаджування росли в контейнерах, повільніше приймаються на новому місці, ніж ті, що росли в полі, навіть якщо їх достатньо поливати. Отже, їм треба буде дати більше часу, протягом якого забезпечувати полив. Спостереження підказують, що на кожен сантиметр діаметра стовбура їх потрібно буде на місяць довше поливати. Якщо припинити полив занадто рано, кількість втрачених дерев з контейнерів буде більша порівняно із саджанцями, які вирощували в полі.

Якщо дерево не приживається на новому місці, часто шукають причину в шкідниках або хворобах, хоча найчастіше це стається або через занадто глибоке висаджування, або через недостатній чи надмірний полив. У пухкому ґрунті дерево може загинути через посуху, у щільному – через надмір води. Якщо у погано дренованому ґрунті дерево не посадити трохи вище від рівня поверхні землі, навколо нього завжди буде застоюватися вода, і дерево або загине, або буде погано розвиватися.

Нема потреби подавати спеціальні норми використання води при поливі, тому що існує неймовірне різноманіття стану ґрунтів і навколишнього середовища, але загальні рекомендації, від яких треба відштовхуватися, ми подамо нижче. Зменшуйте кількість води, ніж рекомендовано, якщо коренева грудка добре насичується, і збільшуйте,якщо вона суха. У пухких ґрунтах новопосаджені дерева часто страждають від нестачі вологи.

Система зрошення для дерев

На добре дренованих ґрунтах зрошення для газонів не зможуть забезпечити достатньою кількістю вологи дерева, що недавно висаджені,щоб при цьому не перезволожити газони. Винятком будуть хіба що деревця діаметром не більше 2,5 см. Тому дерева треба поливати додатково або зі шланга, або з допомогою спеціальної для дерев системи крапельного зрошення (малюнок 53). Це може бути окрема система або така, що під’єднана до загальної системи ландшафтного поливу. Її встановлюють тимчасово до того моменту, поки дерево не приживеться. Коли коріння проросте далеко від крони дерева, йому буде достатньо всмоктувати вологу від поливу газонів та опадів.

У погано дренованих ґрунтах дерево можна легко згубити, якщо його надмірно поливати у перші тижні і місяці після висаджування. Дерева,посаджені у газон, що поливається, особливо часто піддаються такому ризику. Вода від поливу і дощів збирається у розпушеній ямці для висаджування і затоплює коріння. Є три способи уникнути цього. Перший:садіть дерева подалі від системи поливу, тобто не садіть на поливному газоні. Садіть їх у спеціальні клумби з окремою для дерев системою зрошення. Другий: модифікуйте газонну зрошувальну систему так, щоб коренева мичка посадженого дерева не набирала в себе води. Це може

виявитися нереалістичним, тому що частина газону буде позбавлена води і вигорить. Третій: посадіть дерева трохи вище, ніж рівень газону(малюнок 42). Частина кореневої брили точно не буде в стоячій воді, що збереться в посадковій ямці. Всі три способи рекомендуються для висаджування дерев на ділянках з ущільненим ґрунтом.

Як часто і як багато

Дерева, пересаджені з контейнерів, потребують більше поливання, ніж дерева, вирощені в полі і загартовані (таблиця 51). Правда, якщо дерева не загартовані, а одразу відвантажені після викопування з поля і висаджені на новому місці, їм потрібен буде полив навіть більший, ніж контейнерним саджанцям. Проблема з контейнерними саджанцями полягає в тому, що текстура ґрунту в їхній кореневій брилі значно відрізняється від текстури навколишнього ґрунту. В кореневій брилі саджанців з поля ця різниця текстур менша. Крім цього, коренева мичка саджанця з контейнера набагато густіша, ніж саджанця з поля, тому пересохне без вологи набагато швидше.

Багато дерев, які висаджують у теплих кліматичних зонах в пористих ґрунтах,потерпають від недостатнього поливу. Було показано, що в теплому кліматі дерева діаметром 5–10 сантиметрів,якщо їх часто поливати після пересаджування, швидко приживаються і самі по собі стають загартованими при посусі, а якщо лише раз на 7–10 днів, то цього не стається. І не дивно, адже в умовах теплого клімату коренева мичка може втратити всю вологу вже впродовж першої доби. Кореневу грудку треба поливати, тому що сама по собі волога з навколишнього ґрунту в неї не зайде, хіба що він буде насиченим. Поки в цей ґрунт не вросте коріння з кореневої грудки, немає жодного шансу, що волога з нього буде доступна новому дереву.

Досліджень на предмет зрошення в холодніших регіонах є небагато,але загальноприйнятим є те, що коріння на нових деревах найшвидше відростає в постійно зволожених ґрунтах – набагато швидше, ніж коли такі ґрунти час від часу пересихають. Основне завдання для менеджера,що відповідає за нові насадження, – підібрати такий режим, щоб коренева грудка завжди була вологою. Ми ще далекі до розуміння конкретних об’ємів води і частоти поливу щойно посаджених дерев.

Де розмістити систему поливу. Зрошуйте прямо по кореневій брилі,тому що саме тут міститься коріння. Навіть якщо в теплому кліматі коріння досить швидко росте, через рік після пересаджування половина загальної довжини коріння все ще перебуває в кореневій брилі. В холодному кліматі коріння практично не росте впродовж 5–6 місяців після осіннього висаджування, а коли починає рости, то сягає не далі як 30–45 сантиметрів за перший сезон. Ці цифри самі по собі говорять за те, щоб місцем зрошування була коренева грудка.

Буває, що ґрунт у кореневій грудці щільніший (наприклад глинистий),ніж у навколишній ділянці (наприклад піщаний). Через те, що вода набагато легше заходить в пісок, ніж у глину, коренева грудка може висохнути, як горіх, і дерево пропаде. Щоб цього не сталося, спорудіть по периметру кореневої грудки невисокий валик (3–5 см), що не буде давати воді від поливної системи стікати в навколишнє середовище. Якщо такий валик буде задалеко від кореневої грудки, вода втікатиме в землю, якою засипали ямку, а не зволожуватиме коріння.

Буває, що додатково поливають навколишню територію, але це є зайвим, якщо в регіоні випадає більше 750 міліметрів опадів на рік. У вологому кліматі достатньо дощів, а в сухому – поливу газонів, щоб коріння проростало за межі кореневої грудки. Якщо трапився посушливий рік або навколишній дерник не поливають, землю навколо посадкової ямки треба буде зволожувати по мірі розвитку коріння, особливо якщо є рослини, що складають конкуренцію. Коріння добре политих здорових дерев може відростати зі швидкістю від 3 сантиметрів на тиждень під час вегетаційного сезону у перші кілька років після пересаджування. Ріст повільніший у холодному кліматі і швидший – у теплому.

Частота поливу. Щоб зрозуміти, коли треба поливати, добре вивчіть властивості ділянки. Старайтеся, щоб коренева грудка і посадкова яма з землею були вологими, але не затопленими. Частота поливу рідко буває однаковою для двох різних ділянок, через те що різними є клімат, щільність ґрунту, текстура кореневої грудки, пора року, наявність опадів, освітленість,вітри і розміри висаджених дерев. Таблиця 52 зводить докупи всі ці фактори і їхній вплив на підходи до поливу після висаджування.

У найспекотніших регіонах для того, щоб добитися якнайшвидшого росту дерева на новому місці, якщо саджанці вирощували в пластикових контейнерах і потрапили у розпушений ґрунт, їх треба буде поливати з тією самою частотою, що й до цього у розсаднику (таблиця 53). Загартовані перед висадкою саджанці, викопані з поля, теж люблять рясний полив на новому місці, але можуть обійтися і меншою частотою поливу, ніж контейнерні саджанці. Загартовані деревця, скоріш за все, приймуться при

поливанні їх 2–3 рази на тиждень, але якщо це буде майже щоденно,розвиток коріння буде набагато кращим. В прохолодному кліматі щоденний полив не потрібен і навіть може зашкодити.

Визначитися з поливом у погано дренованих ґрунтах набагато складніше. Якщо нема людини з досвідом, що веде спостереження за ділянкою, можна пропустити момент зміни стану вологості через дощ або зміну погоди. Наприклад, кілька хмарних днів підряд можуть сильно зменшити потребу в зрошенні, навіть серед літа. Надходження води від поливу газону також може швидко вплинути на стан вологості кореневої брили, висадженої в ущільнений ґрунт. Поливати треба до того, як коренева брила висохла, але не доводити її до перенасичення. Перезволожений ґрунт містить мало кисню, який необхідний, щоб коріння залишалося живим.

Коренева брила з контейнера влітку швидко висихає, навіть якщо навколишній ґрунт вологий: вода не може перейти з ямкового ґрунту на ґрунтову суміш у кореневій грудці, якщо навколишній ґрунт не є більш насиченим вологою, ніж ямковий. В це важко повірити, але це можна самому спостерігати. Коли коренева грудка і ямка перенаситилися водою,перестаньте поливати. Припідніміть дерево з води і посадіть ще раз, трохи вище над рівнем землі, і постарайтеся покращити дренованість.

Підтримка нормального рівня вологи у кореневій грудці і навколишньому ґрунті є запорукою швидкого і доброго розвитку коріння(малюнок 5-4). Ріст набагато швидший у пухкому ґрунті, ніж у щільному.

Дерево з швидким ростом коріння приживається набагато швидше, ніж з повільним. Дерева без поливу можуть вижити лише на дощовій воді, але вони будуть рости дуже повільно. Якщо їх адекватно поливати після пересаджування, дерева досить швидко стануть толерантними до засух.

Кількість води. Найкращий спосіб визначити, скільки води подавати під дерево, – це запитати в розсаднику, що його виростив, як його поливали незадовго до продажу. Саме стільки треба буде кожен раз води, подаючи її на саму кореневу грудку. Якщо контейнерний саджанець буде посаджений у щільний ґрунт, його можна поливати трохи менше, особливо якщо його нижня частина завжди буде насичена. Конкретні об’єми води можна підібрати на основі практичного досвіду. Тут ми подаємо приблизні цифри,від яких можна відштовхуватися. В помірному кліматі на кожен сантиметр діаметра стовбура мало б вистачити 1–3 літри води при кожному зрошенні.Наприклад, дерево з діаметром 5 см потребує від 5 до 15 літрів води на один полив. У теплому кліматі південних регіонів потрібно в чотири рази більше – 5–12 літрів на кожен сантиметр діаметра. Якщо дерева були висаджені у прохолодні дні, потреба в поливі може бути менша, особливо якщо ще врахувати структуру ґрунту та інші фактори (таблиця 5-2).

Не пізніше ніж за тиждень після висаджування перевірте стан ґрунту в ямці. Візьміть з неї пробу якнайближче до кореневої брили з дна і з поверхні. Стисніть пробу у жмені. Якщо між пальцями буде капати, зменшіть кількість води під час кожного поливання (малюнок 55а).Якщо земля розсипається між пальцями, збільшіть кількість води (малюнок 55в). Ґрунт має триматися «пластиліном» після того, як ви розімкнете пальці (малюнок 55). Це означає якраз норму вологи. Правда,

це стосується лише ґрунту в ямці. Коренева брила при цьому може бути сухою, як горіх.

Щоб визначити стан вологи в самій кореневій брилі, поколупайте в ній пальцем. Якщо вона суха, збільшіть кількість води на 1–1,5 літра на кожен сантиметр діаметра або зробіть поливання частішим. Коренева брила перезволожена, якщо ви відчуєте воду в пальцях при її стискуванні або кислий запах. З набуттям досвіду це є досить практичним способом оцінки вологи у кореневій брилі.

Деколи для оцінки вологи в ущільненій і глинистій кореневій брилі орієнтуються на те, як легко в неї входить інструмент для подачі кореневого живлення. Якщо він входить легко, значить вологи достатньо, якщо важко– значить треба збільшити полив. Для цього методу теж треба набратись практики, і його не застосовують для саджанців, вирощених у контейнерах.Але якщо його освоїти, він дуже зручний. Існують спеціальні прилади для вимірювання вологи, але їхнє використання для щойно висаджених дерев практично не допомагає визначитись, потрібна зміна режиму зрошення чи ні.

Дотепер дискутується питання, яка альтернатива краща: полити один раз, але рясно, чи кілька разів, але малою кількістю. Різні дані для різних регіонів говорять і за один, і за інший спосіб. Все залежить і від виду рослини, і від типу навколишнього середовища.

Як припиняти зрошення

У прохолодному кліматі можна міняти режим зрошення вже через 1–4 тижні після висаджування. Спочатку зменшіть частоту поливу вдвічі,залишивши типовий об’єм води. В перший місяць не розраховуйте, що дощі сильно допоможуть насичувати кореневу брилу, якщо навколо ґрунт розпушений. Поливайте в такому режимі 1–4 місяці, а далі раз на тиждень аж до моменту приживання дерева. Деколи можна обходитися без зрошень, якщо з часу останнього поливу настали відповідні погодні умови.Все ж перевірте стан вологи в кореневій брилі і в жодному разі не поливайте, якщо в ній забагато води.

Що буде, якщо економити

Дерева часто виживають і врешті-решт ідуть у ріст, незважаючи на менше, ніж рекомендоване тут, зрошення (див. таблицю 53 на предмет мінімальних рекомендованих об’ємів). І все ж є ризик відмирання частин дерева, і навіть повного всихання. Якщо раптом настане період посухи до того, як дерево добре вкоренилося, воно її не перенесе. Наприклад, у спекотному кліматі дерево було посаджене з осені або взимку. Далі його мінімально поливали, і на кінець весни воно виглядало вкоріненим. Але коли наступає літня спека, появляються відмерлі частини бурого кольору через те, що коріння ще недостатньо розвинулося і не здатне підтримувати достатній рівень випаровування молодого листя.

Без правильного поливу в період приживання дерева розвинуть слабкий стовбур зі схильністю до формування багатьох лідерів(малюнок 5-6). Це починається з того, що на головному стовбурі в спеку відмирає частина пагонів. Коли знову появляється волога, на місці відмирання з живої тканини розвиваються одразу кілька нових пагонів.Вони часто ростуть з однаковою силою, і в результаті отримуємо дерево з кількома стовбурами замість одного, який був у первинного саджанця.Багатостовбурне дерево є неякісним і часто розчахується в процесі росту(малюнок 3-12). Не треба економити, а якщо не можете забезпечити достатнього поливу, висаджуйте менші дерева, які вкорінюються швидше(малюнок 5-2).

Якої стратегії дотримуватися

Практика інтенсивного зрошення в перші місяці після висаджування врешті-решт економить ресурси. Хоча кошти інтенсивно витрачаються впродовж короткого часу, зате ці витрати не тривають довго, і тому загальна кількість витраченого є приблизно однаковою. При інтенсивному підході дерева швидше стають самостійно резистентними до засух і шкідників.Можливо, це найкраще, що виділені на підтримку дерев кошти можуть для них зробити. Дерева будуть здоровими, а ресурсів на їхню підтримку і захист у майбутньому треба буде менше.

Саджанці доброї якості не потребують підв’язування. Щоб визначити,чи потрібні кілочки, прочитайте цей розділ. Не встановлюйте їх, якщо вони не потрібні. Встановити і зняти їх коштує дорого. Якщо їх не зняти вчасно,вони можуть завдати шкоди дереву.

Дерева, висаджені в захищеному від вітру місці, у дворі, серед інших дерев або біля будинку з кущами, можуть не мати потреби в стабілізаційних кілочках. Також їх не треба зміцнювати кілочками, якщо їхня крона є відносно легкою. Якщо дерева були посаджені за допомогою деревокопальної машини, їх здебільшого також не треба підв’язувати, тому що у цьому випадку коренева брила є масивною і зможе надійно

утримувати дерево, якщо коріння в ній добре розвинене. Саджанці з відкритою кореневою системою теж часто не потребують кілочків.

Деревам з масивною густою кроною часто потрібна опора у вигляді кілків до того моменту, поки їхнє коріння не набере достатньо маси і довжини, щоб утримувати їх. Підв’язування запобігає зрушенням кореневої брили і поляганню дерев від вітру. Навіть найменше зрушення кореневої брили призведе до обламування молодих корінців, і це неабияк сповільнить приживання. Багато дерев, вищих за 2,5 метра,висаджених у відкритих місцях, таких як паркувальні майданчики або парки, скоріш за все, потребуватимуть кілочків. Дерева, пересаджені з полотняних контейнерів, переважно мають бути підв’язані після висаджування.

Занадто високі дерева з тонкими і слабкими стовбурами краще не садити, але якщо вже довелося це зробити, то краще зміцнити їх кілочками.

Види кілочків

Є два види кріплення саджанців: щоб заякорити кореневу брилу і щоб надати підтримку стовбуру. Виробники розробили багато способів встановлення кілочків. Використовують дроти, метал, гуму, синтетичні матеріали, дерево та інше. Прочитавши цей розділ, виберіть той спосіб, у якому найбільше впевнені. Всі вони добре справляються, проте з деякими є більший ризик пошкодити стовбур.

Заякорення. Деревам часто надають підтримку з допомогою дерев’яних або металевих кілочків, загнаних у землю. Деякі системи підтримки дерев продають разом з механізмами кріплення в землі. Кілочки не повинні торкатися стовбура, тому що вони його пошкодять. Якщо діаметр стовбура менший за 5 сантиметрів, двох кілочків переважно досить. Якщо діаметр становить 5–8 сантиметрів, часто потрібно 3 кілочки.Товстіші дерева потребують 3 або 4 кілочки.

Для малих дерев (з товщиною стовбура менше 8 см) можна взяти кілки довжиною 1,5 метра і загнати їх у землю на глибину 50–60 сантиметрів(малюнок 57в). Якщо дерево вже має 5 сантиметрів у діаметрі, можна використовувати кілочки довжиною 75 сантиметрів. Їх треба загнати в землю під кутом 20°, щоб їхні верхівки були направлені від дерева.Потурбуйтесь забити їх так, щоб люди об них не спіткалися (малюнок 57а).Такі кілочки будуть надійнішими, якщо забивати їх поза периметром садильної ямки.

Дерево має бути прив’язане до таких кілочків лише широкою і гладенькою мотузкою. У продажу є спеціальні еластичні матеріали виготовлені для цієї цілі. Можна використовувати еластичні матеріали іншого призначення, але головне, щоб вони надійно утримували дерево і не натирали стовбур. Закріплювати треба так, щоб коренева брила була нерухомою, а стовбур мав можливість похитуватись від вітру. Хитання стовбура покращує його розвиток. Знерухомлений стовбур може відставати у розвитку. Деколи дерево закріплюють шлангом, у який протягнений дріт. Це недобра практика. Шланг

погано захищає стовбур від дроту, а ще дріт може врости в стовбур,якщо таку підв’язку забути зняти через 6–12 місяців (малюнок 58б).