ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ВИСАДЖУВАННЯ Ч.3

Крихітні острівці площею до 4 кв. метрів. Вони надто малі для більшості дерев. Якщо ви таки плануєте у них посадку, то найкраще взяти низькорослі дерева. Можна взяти й дерева будь-якого розміру, але через дуже обмежений простір для коренів вони виростуть дрібними,карликовими. Якщо ґрунт добре дренований і коріння може вільно розростатися під вимощенням, дерева можуть вирости й більшими, але є ризик, що вимощення зазнає пошкоджень від коренів, якщо не вжити спеціальних заходів (див. «Створення простору для коріння під вимощенням» далі у цьому розділі).

Малі острівці (4–10 кв. метрів) з поганим дренажем. Дерева,посаджені у погано дренованому чи ущільненому ґрунті, вкореняться неглибоко. Коріння більшості дерев, окрім деяких вологолюбних видів, не зможе вирватися за межі «острівця» з землею чи проникнути під вимощення. Таким чином, великі дерева не підходять для висадки на малих «острівцях», і це не рекомендовано робити, бо у майбутньому вони можуть впасти від вітру чи пошкодити вимощений майданчик або бордюр.Хоч для такого місця найкраще підходять низькорослі дерева,середньорослі також будуть добре рости деякий час. Деякі середньорослі дерева можуть з часом стати нестійкими до сильного вітру через обмежену кореневу систему. Ріст буде повільним і дерева почнуть чахнути, коли корені заповнять весь простір «острівця».

Малі і середні острівці (4–20 кв. метрів) з добрим дренажем. Пухкий, добре дренований ґрунт рідко трапляється на «острівцях»паркувальних майданчиків чи у більшості міських зон. Додатково перевірте дренаж і щільність ґрунту у посадковій ділянці, щоб переконатися, що вони дійсно добрі! Якщо ґрунт пухкий і добре дренований, то окремі корені проростуть униз під вимощення й укріплять дерево. Хоча низькорослі і середньорослі дерева найкраще підходять для«острівців» такого розміру, більшість високорослих дерев, як от дуби, тут також непогано будуть рости деякий час. Проте вони, швидше за все, не досягнуть свого природного розміру, оскільки зазнають стресу через те,що для них замало місця. У зв’язку з цим великі дерева можуть потребувати більшого догляду.

Якщо середні чи великі дерева добре ростуть на «острівці», вони будуть давати густу тінь, але поверхневі корені можуть пошкодити бордюри чи вимощені майданчики, оскільки ростуть поряд з ними і під ними. Через це може виникати потреба у ремонті покриття і заміні бордюрів, щоб зробити територію безпечною для пішоходів. Під час ремонту корені дерев часто зазнають сильних ушкоджень. Низькорослі дерева не створюють таких проблем, але вони й не дають стільки тіні, як високорослі дерева. Найкраща альтернатива тут – збільшити розмір «острівця» або змиритися з викривленими бордюрами чи піднятим покриттям.

Острівці середнього розміру (10–20 кв. метрів) з поганим дренажем. Сюди найкраще підходять низькорослі і середньорослі дерева,однак деякі високорослі дерева, наприклад дуби, також можуть добре рости тут впродовж певного часу. Знову ж таки, дерева, посаджені у погано дренований, ущільнений ґрунт, матимуть неглибоке коріння. Їхня коренева система часто обмежена розміром «острівця», і корені у такого типу ґрунті не пробиваються під мощення. Високорослі дерева не дуже підходять для «острівців» такого розміру, бо їх може повалити вітром або їхнє коріння пізніше може руйнувати бордюр, уздовж якого росте. Вони не досягнуть свого природного розміру і перебуватимуть у більшому стресі, ніж менші дерева. Це збільшує витрати на утримання високорослих дерев.

Великі острівці(понад 20 кв. метрів) з поганим дренажем. Через поганий дренаж коріння буде скупчуватись у ґрунті в межах «острівця». Багато вологолюбних дерев приживуться тут добре, але високорослі дерева у процесі росту можуть втратити баланс, тобто їх верхня частина стане значно важчою, а коренева система залишиться неглибокою, що може призвести до падіння від сильного вітру.

Великі острівці(понад 20 кв. метрів) з добрим дренажем. Якщо на такому «острівці» росте високоросле дерево, воно буде відкидати багато тіні, але поверхневі корені можуть зрештою попсувати бордюри і вимощений майданчик, оскільки вони ростуть уздовж бордюрів і під ними і проникають під вимощення. Через це виникає потреба замінити бордюр чи вимощене покриття, щоб убезпечити пішоходів. При цьому часто сильно пошкоджуються корені. Низькорослі чи середньорослі дерева не спричинять такого руйнування прилеглих конструкцій, але й не дадуть так багато густої тіні. Компроміс тут такий: або ви не зважаєте на зіпсовані бордюри і вимощене покриття, або облаштовуєте для великих дерев«острівці» площею не менше 40 кв. метрів.

Буферні смуги або видовжені посадкові смуги

Від ширини посадкової смуги залежить розмір підхожого дерева(таблиця 22). У вузьких смугах можна висаджувати тільки малі дерева. Великі дерева у вузьких смугах будуть мати витягнуту кореневу систему, оскільки більшість великих коренів ростимуть уздовж смуги ґрунту, а не під вимощення. Через це дерево може стати нестійким, коли виросте.

Створення простору для коріння під вимощенням

Деякі піщані та гравійні ґрунти під вимощенням мають достатній газообмін через тріщини в покритті, що забезпечує ріст коріння багатьох різновидів дерев. Інші ґрунти придатні тільки для коріння тих дерев, які здатні рости під вимощеними поверхнями, де доступ кисню обмежений (наприклад, гледичія колюча чи кипарис болотний) (додаток 5).

Щоб створити сприятливі умови для росту коренів різноманітних дерев, потрібно забезпечити доступ повітря у ґрунт під мощенням. Це легше сказати, ніж зробити, хоч існують кілька методів. На вже облаштованій ділянці можна пробурити вертикальні отвори, вибрати з них ґрунт і встановити перфоровану трубу (малюнок 218). Отвір вгорі затикають ковпаком, що пропускає воду і повітря у трубу, але захищає від проникнення сміття і застрягання ніг. Така конструкція має на меті посилити аерацію ґрунту, хоча дослідження показують,що аерація при цьому покращується тільки в дуже обмеженій зоні на десяток сантиметрів довкола труби. Труба має бути Uподібної форми,щоб дати ефект. Встановити її на вже облаштованій ділянці досить складно. Досвід також показує, що за кілька років ця труба забивається осадом і перестає бути ефективною. Щоб запобігти забиванню труби, верхній її кінець треба розмістити так, щоб він трохи виступав над поверхнею ґрунту, аби стічна вода і сміття не потрапляли всередину.

Найбільше можливостей існує, коли розробляється дизайн місця для паркування. Головна мета – створити канали для проникнення води і коренів, не зменшуючи при цьому міцності ґрунтової основи, що підтримує

вимощений майданчик чи доріжку. Дірчату бруківку можна викласти на 6 чи більше метрів довкола «острівця» (малюнки 216 і 217). Якщо спресованість ґрунту не перевищує значення критичної насипної щільності (див. таблицю 12), це збільшить простір для коренів,забезпечуючи кращу аерацію і просочування води у ґрунт. Також це може зменшити стік води з паркувального майданчика.

Оскільки дослідження у цій сфері тільки почалися, описані методи подані як можливість, а не як перевірена й підтверджена практика. Буде цікаво поспостерігати, як ці та інші підходи насправді сприяють росту коренів під вимощеними поверхнями.

Бордюр: класти чи ні

Замість того, щоб встановлювати бордюри традиційно, довкола«острівця» на парковці чи роздільної смуги, можна викласти їх зверху на край вимощення (малюнки 219a і 219б).

Бордюр можна виготовити з деревини, яка легша за бетон, щоб запобігти просіданню вимощеної поверхні. Також можна облаштувати«острівці» без бордюрів або з мілкими бордюрами. Глибокі бордюри часто відхиляють корені від напрямку їх росту, не даючи їм пробитися під вимощення, через що обмежується їх ріст і виникає стрес для дерева. Якщо побудувати парковку без бордюрів довкола «острівців», це покращить стан дерева, оскільки більше коренів зможуть вирватися за межі «острівця» і прорости під вимощеним покриттям.

Потенційним недоліком цього є те, що власник парковки вбачає у збуреному через ріст агресивних поверхневих коренів вимощеному покритті ризик і небезпеку. Тріщини, утворені корінням, також дозволяють воді проникати вглиб ґрунту. Коли вода у цих тріщинах замерзає і розмерзає, це призводить до ще більших пошкоджень вимощеної поверхні. Але пам’ятайте: більшість вимощених поверхонь тріскають після

встановлення, і часто без участі дерев! Завжди потрібно йти на компроміс,якщо ви хочете мати здорове дерево у цій надзвичайно стресовій урбаністичній місцині. Часто буває так: якщо з використанням сучасних технологій дерева ростуть добре, то пошкоджується вимощене покриття біля них. Якщо ж вимощене покриття залишається неушкодженим, то дерева ростуть погано.

Висаджуйте дерева на відстані щонайменше 3 метри від стіни басейну. Середньорослі дерева слід садити на відстані принаймні 6 метрів, а високорослі – 9 метрів від стіни басейну. Таким чином листя і плоди не будуть падати у воду, а коріння не буде впиратися в стіну басейну чи у водопровід.

Хвойні дерева особливо чутливі до випаровування хлору з басейну у спекотний день. Хвоя може зазнавати постійного пошкодження. У деяких регіонах зменшують використання хлору для дезінфекції води у басейнах,замінюючи його на озон (О3).

Місцева влада може встановити спеціальні норми, які визначають граничну відстань від висаджених дерев до септиків чи відстійників (полів вилуговування). Загалом коріння більшості дерев, які ростуть на відкритому ґрунті, розростаються приблизно у два три рази ширше від країв крони. Щоб прикинути, як задалеко від септиків чи відстійників слід висаджувати, оцініть кінцевий діаметр крони вашого дерева і висаджуйте його щонайменше на такій відстані. Наприклад, якщо очікувана ширина крони дерева 12 метрів, то його слід садити принаймні за 12 метрів від септика. У такому разі більшість великих, агресивних коренів не будуть досягати до септика чи відстійника. Дерева з агресивним корінням (додаток 11) і толерантні до заболочених ґрунтів (додаток 5) часто створюють найбільше проблем.

Під’їзні дороги, пішохідні доріжки,
внутрішні дворики і відкриті тераси

Використовуйте інструкції у таблиці 22, коли висаджуєте дерева поблизу асфальтованих чи бетонних під’їзних доріг. Дерева з агресивним корінням (додаток 11) садіть щонайменше за 3–5 метрів від краю доріжок та вимощених майданчиків, особливо якщо ґрунт ущільнений або погано дренований. Дерева з м’якими, м’ясистими плодами у певну пору року можуть створювати незручності у внутрішніх двориках і на відкритих терасах (додатки 15 і 16). Їх також варто висаджувати на достатній відстані, щоб крона не досягала відпочинкової чи прохідної зони.

Підпорні та декоративні стіни

Якщо дерево посаджене надто близько до стіни, його коріння може прорости попід неї і пошкодити її. Деякі корені, відхилені стіною в бік від свого росту, досягають великого розміру і утворюють тріщини у стіні,оскільки постійно на неї тиснуть. Ризик таких пошкоджень можна мінімізувати, дотримуючись інструкцій у таблиці 22.

Ріст дерев на закритих міських сміттєзвалищах обмежують сухий неглибокий ґрунт поганої якості та метан і вуглекислий газ, що виділяються внаслідок розкладання сміття і витісняють з ґрунту кисень. Будь-яке звалище, на якому розкладаються органічні відходи,десятки років продукує метан і вуглекислий газ. Однак витіснення ними кисню не є проблемою на випалених шлаках, териконах чи на полігонах побутових відходів, де складується тільки біо нерозкладне сміття.

Перед тим як обрати дерева для посадки у зонах сміттєзвалища, дайте відповіді на три питання:

1. Чи викачується газ зі сміттєзвалища?
2. Чи засипають відходи шаром глини або інших непроникних матеріалів?
3. Яка глибина верхнього шару ґрунту, засипаного на ізолюючий прошарок або на відходи?

Поки газ активно викачується з відходів, сміттєві гази (здебільшого метан і вуглекислий газ) не повинні проникати у верхній шар ґрунту.Якщо система утилізації газу буде вимкнена, навіть ненадовго, сміттєві гази можуть заповнити ґрунтовий покрив і приглушити ріст коріння або й призвести до загибелі дерев. Вентиляційні канали, які непід’єднані до системи активного викачування газу, не зменшують забруднення ґрунтового покриву сміттєвими газами і не матимуть позитивного впливу на дерево. Якщо газ не викачується зі сміттєзвалища, дерева, у яких коренева система неглибока,приживуться найкраще. Дослідження показує, що ялина європейська і сосна Тунберга, у яких мілке коріння, ростуть краще, ніж гледичія і ясен пенсильванський, у яких коріння глибше. Толерантність дерев до нестачі кисню і вологих ґрунтів також може сприяти їх росту на сміттєзвалищах (додаток 5).

Вершина сміттєзвалища чи терикону найбільш несприятлива для дерев. Сильні вітри, часті удари блискавки обмежують здатність дерева прижитися і рости на цій ділянці у деяких регіонах. Щоб мінімізувати їх згубний вплив, садіть тут тільки низькорослі або середньорослі дерева з відкритою кроною.

Сіянці і саджанці малого розміру приймуться швидше і краще, ніж крупномір. Дослідження показують, що це відбувається завдяки тому,що коренева система малих саджанців швидше пристосовується до умов місця. Ще одним недоліком великих саджанців є те, що вони вимагають регулярного поливу і підв’язування, поки не приживуться, аби вітер не вирвав їх із землі.

Деякі старі сміттєзвалища покривають шаром глини,поліетиленовою плівкою чи іншим матеріалом, щоб дощова вода не затікала у сміттєву зону і щоб метан не виходив назовні. Самому важко визначити, чи був прокладений цей ізолюючий прошарок, – про це варто спитати у відповідальних осіб. Та це важливо з’ясувати, тому що ділянки з ізолюючим прошарком запобігають проблемам для дерев.Якщо цей прошарок є, то забруднення газами здебільшого локалізоване,не поширюється на всю ділянку, як це буває, коли прошарку нема. Хоч цей шар іноді втрачає герметичність, оскільки відходи просідають і сміттєві гази проникають у верхній ґрунтовий покрив у цих окремих зонах, та на решті території дерева будуть рости краще, ніж на сміттєзвалищі без такого прошарку. Всі недавно закриті сміттєзвалища мають ізолюючий шар.

Верхній ґрунтовий покрив товщиною до 60 см

Насипте верхній шар ґрунту так, щоб його товщина від ізолюючого прошарку (якщо він є) чи сміттєвого шару була принаймні 60 см. Якщо товщина ґрунту менша, то дерева, кущі і трава ростимуть погано. Без необхідної товщини покривного шару ділянка буде посушливою і потребуватиме частого поливу. Низькорослі посухостійкі дерева найкраще підходять для ділянок з товщиною ґрунту менше 60 см(додаток 7).

Верхній ґрунтовий покрив товщиною від 60 до 120 см

Дерева малого і середнього розміру, стійкі до засухи, найкраще підходять для ділянок з товщиною покривного шару ґрунту від 60 до 120 см (додатки 7 і 8). Полив у суху погоду покращить ріст і підтримає дерево, особливо у період приживлювання.

Верхній ґрунтовий покрив товщиною від 120 см

Покривний шар ґрунту товщиною більше 120 см створює найкращі умови для посадки дерев, але для сміттєзвалищ це досить нетипово. Багато дерев чудово ростимуть у такому середовищі. Інші обмеження щодо вибору дерев описані у розділі 1.