ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ВИСАДЖУВАННЯ

У цьому розділі розглянемо найбільш типові ситуації, пов’язані з урбаністичним ландшафтом. Запропонуємо різноманітні дизайнерські рішення як орієнтири, на основі яких можна розробити інструкції. Деякі інструкції і рекомендації втілювались на практиці впродовж кількох років, деякі – нові і недостатньо випробувані. Обсудіть ці ідеї з колегами архітекторами та інженерами, перед тим як реалізовувати їх у вашому дизайнерському проєкті. Багато з них потрібно дещо змінити і пристосувати до умов на вашій ділянці.

Перед тим як вибирати форму дерев, яка найкраще підходить для вашої вулиці, врахуйте її бажаний вигляд, витрати на обрізку, доступний інструмент і наявність спеціалістів. Усі дерева потребують мінімальної обрізки у перші роки свого життя, однак масштаб обрізки, тип, термін,необхідні технічні навички для її проведення часто залежать від природної форми крони (таблиця 21). Основні вимоги до обрізки дерев трьох основних форм крони – колоноподібних, пірамідальних, округлих –наведено тут (див. розділ 1 для більш детальної інформації щодо вибору дерев для вулиці).

Колоноподібні. Багато дерев, висаджених уздовж доріг, на парковках і в інших місцях з інтенсивним рухом, потребують періодичного обрізання нижніх гілок, щоб забезпечити безпечне переміщення транспорту і пішоходів. Витрати, пов’язані з цим, можна зменшити, якщо висаджувати дерева з колоноподібною (вертикальною) і вузькою кроною (їх перелік поданий у додатку 10. Зауважте, однак, що деякі дерева з цього списку не можна висаджувати біля доріг з інших причин). Гілки цих дерев переважно спрямовані вертикально вгору і не звисають на проїжджу частину вулиці чи пішохідну зону (малюнки 21aг). Порівняно з деревами із кулястою чи розлогою кроною колоноподібні дерева відкидають небагато тіні через вузьку крону.

Густа тінь, яку забезпечують дерева з округлою кроною, зазвичай тягне за собою додаткові витрати, пов’язані з регулярною обрізкою таких дерев,щоб підтримувати їх кулясту форму і правильну будову. Тут вам треба зважити на всі переваги і недоліки обох варіантів, щоб прийняти компромісне рішення.Однак не варто думати, що, просто посадивши дерево з колоноподібною кроною, ви вирішили всі проблеми. У деяких дерев можуть розвинутись агресивні вертикальні гілки, ослаблені врослою корою у розвилках (малюнки 22ав), якщо не була проведена вчасна правильна обрізка у ранньому віці. Така обрізка має на меті запобігти утворенню двох чи більше «лідерів», які мають приблизно однаковий діаметр і виходять з того самого місця на головному стовбурі.

Якщо цього не зробити, то пізніше гілки можуть відщеплюватись від дерева. Однак така властивість може бути для дерева типовою, тоді обрізка не виправить ситуацію. Незважаючи на ризик розвитку врослої кори у розвилках, багато дерев колоноподібної форми стоять міцно і не ламаються навіть без обрізки. Якщо очікувана тривалість життя висадженого на ділянці дерева менша за 30 років, бо умови для його росту обмежені, то можна не хвилюватися через врослу кору. Багато дерев, висаджених на міських вулицях уздовж тротуарів, де мало ґрунту, або на «острівцях» паркувальних майданчиків,не доживають до 30 років.

Округлі. У молодих дерев кулястої, овальної та розкидистої форм(розлога крона без вираженого стовбура) гілки обвисають менше, ніж у дерев пірамідальної форми, тому перші 10 років після висадки вони не вимагають обрізки, оскільки не створюють дискомфорту для людей(малюнок 21). Однак без обрізки може зіпсуватися структура дерева через слабке примикання гілок (малюнки 22 і 23). За ці 10 років у дерева можуть розвинутись кілька або й багато агресивних вертикальних стовбурів,подекуди із врослою корою у розгалуженнях. З часом ці гілки можуть ламатися при сильному вітрі (малюнки 24a і 24б). Крім того, без регулярного обрізання гілки на нижній частині стовбура,які швидко ростуть вверх, почнуть обвисати, і їх треба буде зрізати. Через це на стовбурі залишаються великі рани, тому що ці гілки можуть бути досить великими в діаметрі (малюнки 25a і 25б). Ці рани можуть ослабити стовбур і викликати гниття. Тому для всіх дерев, а особливо з округлою формою крони, рекомендована запобіжна обрізка в ранньому віці, щоб розвинути добру структуру. Це слід робити щонайменше у два, п’ять і десять років після висадки. А ще краще проводити обрізку в один, три,п’ять і десять років життя дерева.

Пірамідальні. Дерева пірамідальної форми (у яких є центральний стовбур), як от ялина сербська, магнолія великоквіткова і дуб болотяний,зазвичай мають домінуючий центральний стовбур по всій висоті крони. Вони відкидають густу тінь. Дерева з домінуючим стовбуром вважаються міцними і витривалими в міських ландшафтах. Щоб вони набули міцної будови, не потрібно багато обрізки. Хоча нижні гілки пірамідальних дерев часто обвисають аж до землі.

Їх треба регулярно видаляти, щоб уможливити під кроною проїзд транспорту і рух пішоходів (малюнок 21). Може знадобитися кількаразове обрізання, але здебільшого воно проводиться з землі, не потрібно вилазити на дерево. Для видалення нижніх, обвислих гілок не вимагається особливих умінь і спеціальних навичок порівняно зі зрізанням вищих гілок. Діаметр обвислих гілок дерева з пірамідальною кроною відносно невеликий, відповідно після їх видалення рани незначні. Якщо у кроні сформувались два «лідери» або кілька стовбурів, це можна легко виправити, видаливши зайве, коли нижні гілки вже підчищені.

Розмір при посадці

В умовах міського ландшафту з обмеженою кількістю ґрунту для коренів дерева здебільшого ростуть повільно. Але й при повільному рості дерево великого розміру після висадження буде змінювати ситуацію на ділянці. Дерева з діаметром менше 10 см мають незначний вплив на ділянку і більш вразливі до механічних пошкоджень через вандалізм чи інші причини порівняно з більшими деревами.

У більших дерев кора товстіша, що додатково захищає їх від механічного впливу. З огляду на це у місцях, де постійно ходить багато людей, – вздовж тротуарів, на парковках тощо – варто висаджувати дерева більшого розміру, а не маленькі саджанці. Звичайно, більші дерева потребують більше часу, щоб прийнятися, вони обійдуться дорожче і за ними важче доглядати (див. розділ 3, де подана порівняльна характеристика великих і малих дерев).

Властивості плодів і листя

Деякі дерева мають великі плоди і листя, що падають на землю і можуть забивати вуличні водовідводи. Якщо великі тверді плоди, наприклад, з кінського каштана, чорного горіха та ін., відскакують від шин коліс автомобіля, вони можуть вдарити у лобове скло і призвести до аварійної ситуації на дорозі. Великими округлими плодами також можна кидатися. В інших дерев плоди м’які й м’ясисті, і коли вони падають на прохідну частину вулиці, то розбиваються, і пішоходи можуть на них посковзнутися. Також є ризик посковзнутися, якщо під ногами плоди округлі і котяться. Властивості плодів не так важливі, якщо доріжкою біля дерева ходять рідко або взагалі немає пішохідних шляхів поруч. Також це не має значення,якщо дерева висаджені на розділювальній смузі шосе, оскільки пішоходи далеко від цієї зони. А от уздовж міських тротуарів, на паркувальних майданчиках, у зелених зонах відпочинку і на терасах біля будинків краще висаджувати дерева, плоди яких не мають перелічених властивостей(додатки 15 і 16).

Деякі дерева, наприклад тополя трикутнолиста, тюльпанове дерево,платан, скидають листя довгий період часу починаючи з літа. Опалі голки і шишки сосен для деяких людей створюють дискомфорт. Напівжорсткі плоди, як от жолуді, засмічують територію, але вони легко кришаться під ногами і змиваються дощем у каналізацію або на газон. Ці властивості дерев зазвичай не перекривають користі від них на міських вулицях. Пам’ятайте,що повністю «чистих» дерев не існує.

Усі дерева щось скидають у певні пори року. Просто одні «смітять»трохи більше, ніж інші.

Розділювальні смуги вулиці чи шосе

Дерева у посадкових смугах, що розділяють проїжджі частини зустрічного руху широкої вулиці чи шосе, слід вибирати, враховуючи ширину цих смуг (таблиця 22). Якщо тут посадити дерево, яке у зрілому віці надто велике для цієї смуги, то через обмежений простір для коренів воно буде рости повільно. А через погано розвинену кореневу систему дерево може повалитися, коли виросте. Коріння великих дерев швидко заповнює собою весь наявний простір, створюючи ефект росту у горщику,і таке дерево буде перебувати у більшому стресі, ніж підібране за розміром. Йому потрібні інтенсивніший полив, більше добрив та посилені заходи боротьби зі шкідниками, а це збільшує витрати на обслуговування такої посадки. Коріння дерев, яким недостатньо простору, може зрештою пошкодити бордюри, якщо проросте під дорожнім полотном.

Дерева, висаджені у роздільних смугах, мають бути посухостійкими,зважаючи на підвищену температуру повітря і ґрунту біля тротуарів, навіть якщо здійснюється полив (додатки 7, 8 і 9). Також дерева повинні бути стійкими до солі (додаток 3), якщо біля зони росту коренів тротуари регулярно посипають сіллю проти ожеледиці. Там, де водіям важливо забезпечити добру видимість, колоноподібні дерева є кращим варіантом,ніж дерева з низьким розгалуженням чи багатостовбурні дерева зі звисаючими гілками (див. малюнок 112).

Дерева на узбіччях

Простір між проїжджою частиною дороги і пішохідною зоною, залежно від регіону країни, називається газоном із дерев, вуличним пейзажем або парковою доріжкою. Для посадки на цих вузьких узбіччях найкраще підходять малі дерева, оскільки їхнє коріння не розростається далеко.Високорослі дерева, наприклад дуби, краще приберегти для узбіч шириною понад 2–2.5 метра (таблиця 22), тому що їхні корені можуть випинати на доріжках, якщо вони висаджені надто близько до них.

Не висаджуйте у смугах між дорогою і пішохідними доріжками дерева з об’ємним стовбуром і агресивними коренями (див. додаток 11). Навіть якщо дотримуватись поданих інструкцій, їх коріння часто проростає під тротуарними плитами і піднімає їх (малюнок 26). Механічні бар’єри для коренів або спеціальне мощення під тротуарами можуть за певних умов запобігти цьому (див. «Запобігання пошкодженню корінням пішохідних доріжок, вимощених майданчиків і бордюрів» далі у цьому розділі).

Дерева вздовж доріг без тротуарів або з пішохідними доріжками, щодо них примикають, треба висаджувати на певній відстані від крайніх бордюрів відповідно до розміру дерева у зрілому віці. Хоч не можна гарантувати, що пошкоджень не буде, та дотримання інструкцій з таблиці 22 значною мірою убезпечить доріжки і бордюри та дозволить деревам розвинути повноцінну кореневу систему. Дерева, висаджені ближче, здатні суттєво зіпсувати прокладене вимощення за короткий час після висадки. Коріння в основі таких дерев деформується й зазнає ушкоджень, що призводить до поганого росту дерева або гниття стовбура. Якщо ґрунт ущільнений або погано дренований, варто збільшити відстань,вказану у таблиці 22, враховуючи, що можуть сформуватися агресивні поверхневі корені, особливо у високорослих дерев.

Дороги і пішохідні доріжки, тротуари та інші вимощені майданчики будуть забезпечені тінню якнайшвидше, якщо дерева висаджені близько до них (див.малюнок 113). Розміщуючи дерево подалі від прокладених доріжок (наприклад, на відстані 3 метри), ми зменшуємо ймовірність того,що коріння пошкодить вимощену поверхню, але збільшуємо час, коли на ній з’явиться тінь. Знайдіть компроміс між цими двома суперечностями, щоб обрати найкращу стратегію озеленення для потреб вашої громади.

Вуличні острівці

У центральній частині міста дерева часто висаджують на острівцях землі (посадкових нішах), довкола яких вимощено доріжку. Їх можна розглядати як «зелені острівці» (див. «Місця для паркування» далі у цьому розділі).

Вуличні буферні смуги

Буферні смуги вздовж вулиць можна розглядати як «зелені острівці»(див. «Місця для паркування» далі у цьому розділі).

Шосе і магістралі

Для дерев, які висаджують уздовж шосе і магістралей, ключовою властивістю є посухостійкість (додатки 7, 8, 9). Саджанці великого розміру часто погано приживаються у таких місцях, тому що дерева поливають нечасто. Більше тут підходять малі саджанці, сіянці і навіть насіння. Дерева з тонкою корою зазнають більше пошкоджень, ніж товстокорі дерева, під час косіння трави і від диких тварин. Деякі люди проти того, щоб висаджувати чужорідні, завезені з інших земель дерева, які самі насіюються у довколишні ландшафти. Хоч у певному сенсі це може бути позитивом (бо дерева самі розмножуються і, таким чином,збільшується кількість зелених насаджень), однак через свою інвазійну природу вони можуть витіснити аборигенні види з їх природного місця.