Сасафрас білявий, Sassafras albidum

Використання в дизайні

Сасафрас надзвичайно красивий в усі пори року. Взимку він виділяється червонувато-коричневою корою і яскраво-зеленими пагонами; навесні  — обвислими китицями золотистих суцвіть в пазухах великих пуп‘янкових лусок і листочками, що розпускаються; влітку — красивим листям і темно-блакитними кістянками, оточеними червоними або помаранчевими купулами (чашеподібними утвореннями) на яскраво-червоних булавовидних набряклих плодоніжках. Як дерево, що має яскраве червоне осіннє забарвлення, із сасафрасом може конкурувати лише тупела чорна (Nissa silvatica). Його вогняна осіння крона буде фокусною точною будь-якого пейзажу. За декоративною цінністю в США це дерево займає верхні щаблі серед об‘єктів ландшафтного дизайну. Сасафрас чудово пасує для створення природного стилю як в невеликих садах, так і на міських вулицях і в парках.

Назву «сасафрас» рослині дав Ніколас Монардес (Nicolas Monardes), іспанський ботанік XVI століття. Вона походить від спотвореного латинського слова «saxifragia» — каменеломка. Вважалось, що сасафрас виводить камені з нирок.

Корінь рослини і його кору індіанці використовували для приготування чаю. У каджунській та креольській кухнях висушене та подрібнене листя так званий filé powder, вживають як прянощі, для загущення соусів та супів. Раніше частини рослини використовували для виготовлення популярного в південних штатах США кореневого пива (рутбір). Ефірну олію сасафраса застосовують в аромотерапії, а також для ароматизації чаю, свічок. Запах вважають хорошим репелентом від москітів та інших комах.

Походження

Батьківщина — східна частина Північної Америки. 

Форма

Листопадне дерево. Дводомна рослина. Форма крони — від пірамідальної до невизначеної, навіть до кущеподібної.

Розмір

Сягає висоти більш ніж 15 м (до 30) і ширини більш ніж 10 м. Належить до групи дерев з помірно швидким ростом (60 см на рік).

Кора та стовбур

Стовбур прямий діаметром 70–150 см. Кора стовбура у дорослої рослини товста, червоно-коричнева, з глибокими зморшками.

Листя

Листя завдовжки 8–12 см. Унікальна особливість рослини — листкова пластинка має чотири форми: звичайну, овальну, форму рукавички (пальчасту) і форму тризуба. Листочки всіх чотирьох типів розподілені по дереву хаотично. Влітку листя блакитно-зелене, восени жовтіє, стає помаранчевим, а потім яскраво-червоним.

Цвітіння

Квіти дрібні, жовто-зелені, з п‘ятьма пелюстками, зібрані в пазухові напівпарасольки. Цвітіння непоказне, відбувається у квітні.

Плоди

Плоди — чорно-сині яйцеподібні кістянки завдовжки 1 см на червонуватій плодоніжці. Утворюються наприкінці літа.

Корені

Коренева система потужна і розлога.

Освітлення

Надає перевагу відкритому сонцю, але витримує часткове затінення.

Ґрунт

Полюбляє багаті, нейтральні або кислі ґрунти.

Морозостійкість

Витримує температуру до -32 ºС. Молоді рослини можуть бути пошкоджені піздніми весняними заморозками.

Обрізування та пересаджування

Дерева погано переносять пересадку з відкритого ґрунту після того, як сягають 2–2,5- метрової висоти.

Особливості

Протягом першого року після посадки потребує вологого ґрунту чи поливу раз на тиждень. Надалі спеціального догляду не вимагає.