Додатки Ч.6

На фото Cercis canadensis, церсис канадський. Знимки цього дерева робилися біля приватного дому щокілька тижнів – вибрав з них такі, що краще характеризують кольори навесні, влітку та восени.
Також цікавими можуть бути випадки використання не тільки дерев з яскравим цвітінням, а навіть таких звичних для нас, як граб звичайний (граб європейський) – Carpinus betulus.
Сезонні забарвлення важливі в сенсі декоративності чи привабливості. Візьмемо для ілюстраціїCornus kousa –Дерен Коуса, або Кизил Коуса. Це дерево є одним із лідерів по декоративності.
Cornus kousa стане чудовим доповненням до багатьох ландшафтів міста. Одна з унікальних особливостей цього дерева для міського озеленення в тому, що білий колір «квіток» забезпечують справжні листки,а не пелюстки. Через це дерев дерен Коуса «цвіте» кілька тижнів, а не днів. Ще одна корисна властивість цього дерева для міського озеленення – воно підходить для формування живоплотів.
Ясен американський (Fraxinus americana) – не має видовищного цвітіння, але осіннє забарвлення листя веселить око. Це дерево є добрим прикладом вибору на користь чужоземного виду, що близький до місцевого ясена звичайного (Fraxinus excelsior). Ясен звичайний з 90-х років масово потерпає від халари (хвороби, що спричиняється грибком Hymenoscyphus fraxineus. Спершу він убиває листя, потім все дерево.
Не менш загрозливою для ясенів звичайних є смарагдова вузькотіла златка — жук, який прийшов у Європу з Азії. Ясен американський стійкий як до халари, так і до златки, і за декоративною цінністю він значно перевищує ясена звичайного. Фото зроблене на території американської школи.
Трохи про незвичні форми дерев, зокрема про дерево маклюра оранжева (Maclura pomifera). Неправильна форма чи відсутність форми у цього дерева теж можуть бути привабливими.
Таке дерево у міні парку площею кілька соток перетворюється на місцевий ландшафтний експонат, що вартий уваги.
Плакучі форми: зараз дуже популярні багряники японські (Cercidiphyllum japonicum‘Pendula’), як на фото внизу. Це довговічне дерево вирощують в основному через його витончений, каскадний або плакучий габітус. Крона у вигляді купола доходить майже до самої землі.
Незвична форма багряника робить його чудовим доповненням до будь-якого ландшафту. Восени опале листя має легкий запах кориці, паленого цукру або стиглих яблук. На фото щеплений сорт із багатостовбурною формою, з листям у формі серця на звисаючих гілках, які опускаються вниз до землі.
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) – це дерево все частіше використовується в міському озелененні через неймовірну живучість в несприятливих чи навіть екстремальних умовах міста. Дуже часто його можна посадити там, де, як здавалось би, жодне дерево не виживе.
Великі плюси цього дерева – неймовірне видовищне жовте листя восени та те, що його можна довго не прибирати після опадання на землю.
Яскравий килим опалого листя теж може додавати декоративності ландшафтові.

Часто це дерево називають небажаним через плоди з неприємним запахом. Проблема перебільшена, тому що насіння у цього дерева з’являється тільки на третій десяток років, що для дерева в умовах міста можна зарахувати як старість.

Плоди можуть з’явитися тільки у приблизно половини дерев, до того ж вони з’являються далеко не кожного року. Плоди їстівні, тобто неприємність запаху відносна. Тому біля тротуарів садіть чоловічі дерева,які не дають насіння, а в парках чи на газонах (як на цих фото) наявність насіння не має жодного значення.

Гінкго можна садити як великими групами, так і поодиноко – не помилитесь.

Хочу звернути увагу на дерева в центрах міст з інтенсивним рухом автомобілів та пішоходів. Саме в таких місцях стоять найскладніші задачі перед озеленювачами і більша частина запропонованої книжки про них. Колір і форма це естетика. А як бути з розміром?

Ось відповідь на прикладі тюльпанового дерева (Liriodendron tulipifera). Це дерево видовищно цвіте, має правильну форму, яскравий колір восени, але коли вибираєте його для висаджування, то майте на увазі, що за сто років воно може перетворитися на гіганта.

Насправді, воно як обов’язкове має рости в кожному парку, і за сто років люди згадуватимуть про того, хто його посадив.

Наступні фото – зони озеленення, на яких мало місця для дерев, падає тінь від будинків, є близько вулиця та інтенсивний рух пішоходів, встановлені ліхтарі, проводиться зимова боротьба з ожеледою посипанням солі, наявні інші несприятливі фактори.

У цьому складному випадку обране таке рішення – Гледичія колюча (Gleditsia triacanthos var. inermis).

Це дерево найбільше недооцінене в озелененні українських міст, особливо в місцях щільної забудови. Немає іншого дерева, яке може ростив дірці в асфальті так добре, як гледичія. Якщо гінкго стійке до забруднень, то гледичія це для місць, де, здається, взагалі неможливо садити дерево.

Є тільки одна специфічна вимога до цього виду – вибирайте безколючкову форму. Це важливо, бо дика гледичія просто небезпечна. Дерево любить відкрите сонце, але росте нормально і в тіні.

Величезний плюс висаджування цього дерева в місті серед тротуарів є те, що листя настільки дрібне, що майже не потребує прибирання.

Ще фото гледичії в місті Нью-Йорку (вгорі) та місті Медісон (внизу). Зверніть увагу, що в обох випадках місця для посадки мінімум.

Ще один приклад дерев, що ростуть у місці з сильним урбаністичним навантаженням. Це дуб, вид якого мені невідомий. Фото робив у Нью-Йорку, і , скоріше за все, це озеленення дубом було дуже затратним – майже впевнений, що довелось підводити дорогі полив та аерацію. Тільки міста з великим бюджетом можуть собі дозволити такий підхід. Дуби не настільки виносливі, як гледичія, щоб мати такий здоровий вигляд, як тут, без додаткової подачі води та повітря.

Наприкінці подаю кілька власних ілюстрацій про технічний стан дерев, що мають висаджуватися у міських ландшафтах.

У цій книжці часто йшла мова про стан і проблеми коріння саджанців.Найкраще порівнювати кореневі системи з частим і рідшим обрізуванням. Фотографуйте кореневі системи посадкового матеріалу, а потім користуйтеся цими знимками для прийняття рішень в майбутньому. Коріння (на фото вгорі) обрізувалося кожні два роки, а коріння (фото внизу) – щороку. Чим частіше обрізають коріння, тим воно густіше і шанс на приживання без додаткового стресу значно вищий.

Ці дві фотографії говорять про дві рослини більше, ніж багато сторінок тексту з описом.

Фото з розсадників чи садових центрів щодо стану дерев нагадають про їхню якість навіть через кілька років після того, як ви придбали чи мали намір придбати дерева.

Ось так пакують дерева у розсаднику Хмелева, що в Івано-Франківській області. Перед тим як вибрати виробника дерев, переконайтесь, що виробник правильно їх запаковує і завантажує, щоб забезпечити перевезення без пошкоджень цінної покупки: