ДЕРЕВО І МІСЦЕ:ЯК ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНО Ч.2

Оцінити, чи можливий полив і як його забезпечити, варто ще до того, як обрати дерево для ділянки. Полив визначає не лише вибір виду, а й максимально допустимий розмір саджанця і методи вирощування дерева відповідно до місця.

Визначте максимальний розмір дерева при посадці
Якщо дерева після висадки будуть поливати нечасто (рідше ніж раз на тиждень), то висаджувати можна тільки насіння, проростки і саджанці посухостійких дерев (додатки 7, 8 і 9). Саджанець малого розміру має малу верхню частину, тому корені врівноважують дерево одразу після висадки. Коли корені знаходять баланс із верхівкою дерева, вони здебільшого виживають і добре ростуть тільки завдяки опадам у вологому кліматі або з трав’яним покривом і системою ландшафтного поливу у посушливому кліматі. Якщо полив забезпечується рідше ніж раз на тиждень, дерево більшого розміру буде рости погано, всихати або й взагалі загине від нестачі води, тому що воно потребує набагато більше часу, щоб прижитися. Якщо дерева будуть поливати регулярно лише до того часу, поки вони не приймуться (див. розділ 5), то слід обирати посухостійкі види і можна висаджувати розсаду будь-якого розміру. Якщо дерева будуть отримувати полив під час приживлювання, а потім регулярно впродовж життя або якщо ви висаджуєте дерево у природному для нього середовищі і типі ґрунту, то можна обрати будь-яке дерево, не конче, щоб воно було посухостійким.
Ви можете визначити максимальний розмір посадкового матеріалу, якщо відомо, впродовж скількох місяців після висадки дерево будуть
поливати (малюнок 1-11). У холодному кліматі коріння росте повільніше,

тому у 5-й зоні морозостійкості 2,5-сантиметрове деревце після висадки треба поливати впродовж 12 місяців, щоб воно прижилося. Детальніше про об’єм води для поливу і його частоту можна дізнатися у розділі 5. Більш повна порівняльна характеристика посадкового матеріалу великого і малого розмірів подана у розділі 3.
Ще один фактор, який впливає на розмір саджанця при посадці, – боротьба з бур’янами і мульчування. Якщо боротьбу з бур’янами не здійснюють за допомогою гербіцидів або розсипання мульчі довкола дерева у період його приживлювання, то вибір невеликого саджанця буде добрим рішенням. Коли великі саджанці намагаються прижитися, трава часто відбирає у них воду, якої й без того може бути обмаль. Малі саджанці приживаються швидко і, відповідно, більш здатні конкурувати з травою.

Визначте підхожий метод вирощування дерева
Полив після висадки по-різному впливає на приживання дерев, вирощених у польових умовах і в горщиках. Якщо він буде проводитись регулярно і часто після висаджування, то дерева, вирощені в розсаднику будь-яким із цих методів, однаково добре приймуться на ландшафті. Якщо ж полив буде нечастим, то вирощені в польових умовах дерева, які є більш загартованими, приймуться краще за ті, що вирощені в горщиках.
Деревам у горщиках потрібно більше часу, щоб вкоренитися у ландшафті, ніж тим, які вирощені в польових умовах. Більш детально про це йдеться у розділі 3.

Висаджування на газоні з поливом
Деякі дерева, як-от дуби чи суничник Мензиса, погано ростуть на газонах та інших ділянках, які часто поливають. Обмежте полив у тій зоні, де росте дерево.

Регулярна обрізка збереже здоров’я і довголіття дерева. На жаль, часто буває надто дорого проводити обрізку кожні п’ять років після висаджування. У такому разі рекомендовано висаджувати ті види, для яких достатньо нечастого обрізання, щоб сформувати гарний зовнішній вигляд дерева (див. додаток 14). Якщо бюджет обрізки обмежений, важливо вибирати для посадки саджанець високої якості, бо низькоякісні дерева потребують більше обрізання, щоб сформувати міцну скелетну структуру у перші кілька років після висадки (див. розділ 3). Маленькі саджанці також вимагають частішої обрізки, щоб розвинути гарну крону, ніж саджанці великого розміру та доброї якості. Деякі скелетні гілки у великих саджанців вже можуть бути сформовані, що полегшує завдання.
З тих чи інших причин на деяких ділянках регулярно підрізають і формують у вигляді кулі крони високорослих дерев, що ростуть на острівцях чи буферних смугах біля парковок. Так само роблять, якщо дерево росте біля вказівників чи інших міських споруд. Це не дозволяє дереву вирости до свого природного розміру. Щоб уникнути такого поводження з деревом, краще відразу висадити низькорослий вид і не мати мороки з постійним обрізанням.

Якщо немає коштів постійно відстежувати й усувати нестачу мікроелементів у лужному ґрунті, висаджуйте тільки толерантні до нього дерева. Якщо з певної причини, наприклад, історичної, у ґрунт із високим pH треба висадити дерево, яке не переносить лужний ґрунт (як-от дуб болотяний), то слід враховувати, що доведеться регулярно стежити за станом середовища і коригувати його, щоб запобігти дефіциту мікроелементів. Ландшафтний дизайнер повинен детально пояснити клієнтові, як це робити, і дати чітко зрозуміти, що висаджене в таких умовах дерево вимагає особливого догляду і значних ресурсів. Якщо клієнт не має змоги весь час підтримувати для дерева відповідне середовище, то краще обрати інший, більш відповідний вид. Це відповідальність інструктора – проінформувати клієнта про особливості догляду за деревом і зробити правильний вибір, інакше це буде непрофесійно і непорядно.

Натрій і хлориди, які входять до складу засобів від ожеледиці, дуже погано впливають на дерева й інші насадження. Якщо протиожеледні реагенти потрібно наносити регулярно біля посадкової зони, подбайте, щоб вони не містили хлоридів і натрію.

Дерева, які вважаються вразливими до шкідників (додаток 12) можна висаджувати у міських і приміських зонах. Вони часто приносять багато користі і можуть ніколи не зазнавати жодних уражень. Певне захворювання, що вражає дерево, може не виникати у вашій місцевості. Наприклад, деякі сорти яблунь схильні до парші, але парша може не поширюватися на вашій території, отже, дерева не захворіють. Однак відомо, що на окремих територіях вразливі до шкідників дерева часто мають і серйозні проблеми. Будьте готові до цього, коли висаджуєте такі дерева. Перед висадкою дізнайтеся у спеціалістів, наскільки серйозними є ураження шкідниками, яких зазнають дерева у вашій зоні

Дерева з великими плодами (вогняне дерево, гледичія колюча), важкими (гікорі) чи дуже м’ясистими плодами (інжир, хурма, вишня) можуть засмічувати тротуари і становити небезпеку для перехожих. Через них можна посковзнутися, а ще вони створюють непривабливий вигляд довкола. Якщо на прибирання нема достатньо ресурсів, краще висаджуйте на ділянках, де багато пішоходів, такі дерева, як-от безплідний сорт амбрового дерева «Rotundiloba» (додатки 15 і 16).

До цього часу у виборі дерев ми орієнтувалися насамперед на їхню здатність рости на певній ділянці. Це найбільш важливий критерій для вибору. Такі речі, як висота дерева, колір його листя чи цвіту, інші функціональні й естетичні властивості, є другорядними порівняно з тим, чи спроможне дерево рости у тих фізичних і культурологічних умовах, що наявні на ділянці! Тепер час розглянути функцію і форму дерев, їх естетичні та інші бажані характеристики.

Дерева дають нам багато користі: з очевидних благ – тінь, вироблення кисню, з менш помітних, але не менш важливих – запобігання ерозії, захист водних ресурсів, підтримка дикої природи, зменшення паводків, укріплення берегової лінії водних артерій. Залежно від функцій, які дерево повинно виконувати, перед посадкою визначають його величину, форму, тривалість життя, густоту крони, колір, швидкість росту, властивості плодів, місце та інші характеристики. Для прикладу, дерева, які відкидають тінь на східну чи західну стіни будинку або затіняють кондиціонер, можуть зменшити фінансові витрати на кондиціонування приміщення.

Раніше було сказано, що хоч малі, середні і великі дерева потребують багато простору, а якщо йде мова про невеликі ділянки ґрунту, то до них найбільше пристосованими є низькорослі дерева. Для ділянок з обмеженим простором вгорі найкраще підходять дерева з вузькою кроною, хоча й крислаті дерева теж добре пристосовуються у вузьких місцях.

Низькорослі дерева найкраще висаджувати біля ліній електромереж тощо. Крім базових рекомендацій, даних раніше, дерева вибирають суто з огляду на їх функціональність і естетичний вигляд.

Високорослі дерева висаджують, щоб отримати тінь на відкритих великих ділянках і вздовж доріг. Високі і середні дерева добре затінюють будинки. Дерева малого розміру часто рекомендують висаджувати у центральній частині міста, але вони дають мало тіні. Малі або середні дерева найкраще підходять для висадки біля відкритих терас або патіо. Невеликі дерева з ефектними стовбурами, плодами, листям чи цвітом привертають увагу і будуть виглядати ефектно на подвір’ях. І це лише кілька прикладів із багатьох можливих

Підберіть форму відповідно до функції  Форма дерев різниться: від високих і вузьких стовбчастих (тополя чорна «Пірамідальна», кипарис вічнозелений) до низьких і крислатих (дуб великоплодий). Крім фізичних характеристик ділянки і обмежень, що на ній існують, форма дерева залежить від функцій, які воно повинно виконувати. Так, ніхто не буде садити чорну тополю або кипарис вічнозелений для створення тіні або для запобігання ерозії – для цього більше годяться ліщина або цукровий клен. Дерево пірамідальної форми зі спадаючим гіллям, як-от дуб болотяний, не підходить для висадки біля перехрестя вулиць, тому що гілки будуть закривати видимість. Дерева з прямостоячою кроною або у формі вази, наприклад дзельква, тут більше пасують.

Форма впливає на особливості догляду  Вибір форми значно впливає на особливості догляду за деревом після висадки. Так, у багатьох урбаністичних зонах є гостра необхідність висадити дерева біля тротуарів. Малі крислаті дерева, як от різновид амурського клена з розгалуженим стовбуром, декоративна яблуня чи дерен Коуса, якщо вони висаджені близько біля доріжок чи тротуарів, вимагають регулярної обрізки, тоді як крону невисоких і прямостоячих або високорослих дерев можна спрямувати над доріжкою чи вулицею (малюнки 1-12а і 1-12б). Деревам із пірамідальною кроною зазвичай потрібно менше обрізання, ніж іншим, щоб розвинути міцну скелетну.

будову. Дерева з заокругленою, овальною чи розлогою кроною часто потребують періодичної обрізки впродовж перших 20 років після висадки, щоб розвинути добру структуру (див. розділ 2). Слід не забувати, що дерева, які зазвичай утворюють розгалужений стовбур, можна коригувати у розсаднику, щоб вони набули більш прямостоячої форми (додаток 17). Такі дерева будуть добре виглядати на міських вулицях.

Як досягти однакового вигляду дерев
Багато комерційних ландшафтних проєктів передбачають ряд чи іншу конфігурацію дерев із кроною однакової форми. З такою метою висаджують культивовані сорти (культивари) популярних видів, бо вони найкраще розвивають стандартну крону. Якщо ґрунт на посадковій ділянці однаковий, то є велика ймовірність, що у висаджених дерев сформуються крони однакової форми і розміру. Але частіше трапляється, що після висадки дерева ростуть врізнобій, бо стан ґрунту різниться. Це може зіпсувати спроєктований ландшафт, тому що не всі дерева будуть мати однаковий вигляд.

Щоб досягти однакового вигляду висаджених на ландшафті дерев, треба забезпечити одного типу ґрунт на всій ділянці, а тоді підібрати види, що добре ростуть у цьому ґрунті. Дорожчий спосіб – спочатку обрати вид чи сорт для посадки, а потім створити для нього у ґрунті відповідні умови.

Високорослі дерева зазвичай живуть довше, ніж малі. Здавалось би, великі дерева довгожителі – найкращий варіант для більшості ландшафтів, оскільки вони забезпечують тривалий ефект. За умови правильного догляду і вдало вибраного місця дерева довгожителі, ймовірно, переживуть більшість сучасних будинків і вулиць. Багато споруд перебудовують і розширюють через 30–50 років після будівництва, і ця реконструкція іноді настільки масштабна, що важко буває не зачепити корені дерева, яке розрослося. Через це не варто перейматися тривалістю життя дерева у високоурбанізованих ландшафтах, хіба що існують спеціальні положення, які захищають старі дерева.

На більшості густозаселених міських територій тривалість життя дерева не має особливого значення. Дерева в «острівцях» на паркувальних майданчиках, невеличких врізках уздовж тротуарів та в інших місцях, де мало ґрунту, зазвичай живуть недовго, і це стосується будь-якого виду. Тривалість життя може бути важливим критерієм при виборі дерева для великих відкритих ділянок, як от парки, житлові чи комерційні ландшафти, де не очікується великого навантаження на зону, у якій воно висаджене, і де є вдосталь ґрунту для росту коріння. Для цих місць краще інвестувати в дерева довгожителі, тому що їх не доведеться замінювати так часто.

Дерева з густою кроною відкидають більше тіні і створюють кращий захисний екран. Дерева з вузькою кроною краще пропускають світло, що сприяє росту трави поблизу нього. Не доведено, що дерева з щільнішою кроною краще захищають від шуму, ніж дерева з відкритою кроною. Ймовірно, візуальний заслін, що сформований зеленими насадженнями, створює ілюзію звукоізоляції.

Листяні дерева часто висаджують у середмістях у північних частинах (кліматичні зони 2-8), щоб взимку сонячне проміння пробивалося на тротуари, доріжки і будинки. Це створює більше комфорту для пішоходів і зменшує витрати на опалення. Такі ж ділянки у теплих кліматичних зонах часто засаджують вічнозеленими деревами, щоб забезпечити тінь впродовж усього року. Жителі теплих регіонів висловлюють побажання і навіть вимогу, щоб на вулицях були вічнозелені насадження.

Швидкоростучі дерева дають негайний результат, однак їхня деревина часто (але не завжди) більш ламка, ніж у дерев, що ростуть повільно. Шукайте додаткову інформацію в довідниках стосовно швидкості росту і в деяких випадках міцності деревини для кожного дерева.

Будь-яке дерево може зламатись від сильного вітру, і жодне від цього не застраховане. Однак деякі дерева більш вразливі до руйнівного впливу вітру, шторму, хуртовини, ніж інші. Такі дерева треба висаджувати обмежено і подалі від доріг. Несподівано, але міцність деревини не впливає на здатність дерева вистояти під час хуртовини. Дерева з кількома грубими гілками, як от горіх, рідше руйнуються в хуртовину, ніж ті, у яких більш тонке розгалуження, незалежно від міцності деревини. Також вразливі дерева, кора яких розташована в промежині основних гілок.

Деякі дерева мають незвичайну кору (додаток 18), деякі з розгалуженим стовбуром гарно розростаються (додаток 17), а деякі мають ефектні плоди, квіти (додаток 19), листя чи колір восени (додаток 20). Після того, як враховані всі перелічені раніше критерії для вибору дерева, можна орієнтуватися й на ці характеристики

Зайве нагадувати те, про що написано у кожному підручнику з озеленення: у містах і загалом слід висаджувати більше різновидів дерев. Більшість професіоналів не заохочують довільний вибір різних видів на одній ділянці чи вздовж вулиці: зазвичай це буде некрасиво. Вулиця чи окрема ландшафтна зона виглядають краще, якщо на ній ростуть дерева одного виду, особливо висаджені в ряд. Це надає дизайну цілісності. Та багато людей радять висаджувати різні види дерев у межах однієї громади.

Можливо, це почалося з 1800-х років, коли на вулицях повсюдно висаджували американський в’яз – дерево, яке виглядає елегантно і дає багато тіні. Та коли всі дерева масово захворіли, це була катастрофа. У багатьох місцях нині залишилась тільки мізерна частина колишніх насаджень, знищених голландською хворобою в’яза. У містах, де вздовж вулиць висаджено багато дерев американського в’яза, як от Вашингтон, витрачають багато коштів на їх моніторинг та лікування.

Платан лондонський (платан кленолистий) і платан західний були дуже популярними. Їх масово висаджували у багатьох регіонах упродовж десятиліття чи двох, поки значна їх частина не почала всихати через хворобу (антракноз). Сосна чорна європейська фактично переважає у багатьох середньозахідних ландшафтах. Вона також росла добре, але у деяких регіонах її почав вражати фітофтороз верхівки. У 1960х роках у багатьох населених пунктах північної частини США полюбляли висаджувати вздовж вулиць багаторічну гледичію колючу. Тепер це дерево створює масу проблем, засмічує територію плодами. Сосна Тунберга, або сосна гірська японська, повсюдно росла вздовж берегової лінії НьюДжерсі і ЛонгАйленд у 1970–80х роках, поки її не почали об’їдати комахи. На більшій частині Північної Америки у 1970–80х роках сорти груші Каллері, особливо «Бредфорд», були дуже поширені як декоративні дерева, однак з’ясувалося, що вони особливо вразливі до пошкоджень від штормів і можуть бути покривлені або навіть загинути через шквальний вітер, крижані бурі, сильний сніг.

Всі ці історії схожі – різняться тільки види дерев, назви хвороб чи комах, що їх вражають, або інші причини їх загибелі. Цей досвід дає нам важливий посил: у межах міста чи селища слід висаджувати різні види дерев. Звісно, це вимагає більше зусиль і креативності. Читайте книжки, радьтеся з фахівцями з озеленення і працівниками розсадників. Не шукайте «магічне» дерево, хоч у короткостроковій перспективі простіше покластися на ті самі п’ять видів, що ростуть у вашій місцевості роками. Шукайте, експериментуйте, висаджуйте нові дерева, щоб забезпечити довгострокове озеленення на вашій території.

Неможливо передбачити, де й коли нагряне чергова спустошлива лавина комах чи хвороб. У штаті Флорида вічнозелений дуб фактично висаджений повсюдно: вздовж вулиць, на парковках, у зелених зонах біля різних установ тощо. У південносхідній частині США є міста, цілковито засаджені одним видом дуба. Дуб червоний нині – одне з улюблених дерев у північній частині США. Також нарешті помітили, що кипарис болотний добре росте у міських і приміських зонах. То ним теж усе засадять? Для цього є низка причин, але потрібні зміни, якщо ми хочемо, щоб озеленення в містах не зникло.

Дерева висаджують на певній відстані одне від одного відповідно до величини крони, яку вони формують у дорослому віці. Найбільш поширена відстань між деревами – 15–18 метрів, вона дозволяє розвинути розлогу крону. Є також випадки, коли дерева у міських і приміських ландшафтах висаджують значно ближче. Більш природна прямовисна крона дерева зазвичай формується при невеликих проміжках (малюнок 1-13а і 1-13б). Обидва методи мають переваги й недоліки (таблиця 1-3).

Дерева живуть десятиліттями, а то й довше, тож виділіть час і здійсніть ретельний аналіз, як описано в цьому розділі, перед тим як обрати дерево для посадки. Затрачений на це час окупиться вам меншою сумою у платіжці за кондиціонування, меншими витратами на догляд за деревом і пішохідними доріжками, здоровим виглядом дерева і компліментами від друзів, сусідів і жителів вашого міста. Виграють усі!