Пагода японська, Софора японська, Sophora japonica

Використання в дизайні

Має чудовий вигляд навіть взимку без листя — у цей період крону прикрашають зеленуваті молоді пагони та бурштинові плоди, що рясніють на дереві більшу частину зими. Добре росте в урбаністичних ландшафтах. Має гарний вигляд поруч з айлантом (Ailanthus) та білою акацією (Robinia pseudoacacia). Софора не утворює густої тіні, тому не перешкоджатиме росту трави на газонах під нею.

Пагода японська  серед всіх інших дерев зацвітає останньою в сезоні. Квіти цього дерева зібрані у великі пишні суцвіття та мають легкий аромат. Софора — цінний медонос. ЇЇ квіти виділяють багато нектару навіть у суху погоду і добре приваблюють бджіл. Квіти та плоди рослини мають медичне значення — вони містять багато флавоноїдів, зокрема рутин (вітамін Р). У квітах міститься до 20% рутину, тому їх використовують для промислового видобування цього флавоноїда. Плоди софори мають декоративний вигляд, нагадуючи нитки перлів. Дерево належить до бобових, тому, як і інші представники цієї родини, збагачує ґрунт азотом.

Походження

Китай, Корея. 

Форма

Листопадне дерево з округлою мережаною кроною.

Розмір

Заввишки 15–20 м (до 25) та завширшки 12–18 м (до 20). Швидко росте — до 90 см на рік перші 5 років, згодом річний приріст складає 40 см у висоту та 35 см — у ширину. Після 30 років ріст уповільнюється.

Тривалість життя

До 150 років.

Кора та стовбур

Стовбур короткий, у молодої рослини — стрункий. Скелетні гілки розташовані строго вертикально, нижні — майже горизонтально. Кора старого стовбура темно-сіра, з глибокими тріщинами.

Листя

Листя непарноперисте, завдовжки 25 см, складається з 7–11 яйцеподібних, блискучих, зелених листочків розміром 5 см. Восени довго тримається на дереві, має світло-жовте забарвлення.

Цвітіння

Жовто-білі пахучі квіти, подібні до квітів гороху, зібрані в суцвіття розміром 20–25 см. Дерево зацвітає на 10–15-му році життя. Цвітіння починається у серпні, триває майже місяць.

Плоди

Повислі, довгі (8–24 см) стручки з округлими стінками, мають перетяжки, що, власне, і робить їх подібними до чоток чи ниток перлів. Спочатку мають зелене, при дозріванні — бурштиново-жовте забарвлення. Плоди дозрівають у вересні і тримаються на дереві всю зиму.

Корені

Коренева система поверхнева, розлога та розгалужена.

Освітлення

Світлолюбна рослина.

Ґрунт

Добре дреновані, сухі, свіжі ґрунти, від слабокислих до сильнолужних. Загалом рослина надто невимоглива і добре росте навіть на дуже бідних і сухих субстратах.

Морозостійкість

Витримує температуру до -30 С.

Обрізування та пересаджування

Краще пересаджувати в молодому віці.

Особливості

Висока стійкість до забруднення навколишнього середовища.