Міскантус гігантський, Miscanthus giganteus
Miscanthus giganteus,
Міскантус гігантський
Код товару О-MGg
205 грн
Загальна характеристика
Багаторічна трав’яниста рослина, одна з найвищих декоративних злаків. Вирізняється швидким ростом, високою біомасою, елегантним виглядом і стійкістю до несприятливих умов. Використовується в озелененні, як біоенергетична культура, для захисних насаджень, мульчування та декору.
Походження
Гібридний вид, отриманий шляхом схрещування Miscanthus sinensis та Miscanthus sacchariflorus.
Форма
Високорослий злак з вертикальними, щільними стеблами, що утворюють великі куртини.
Розмір
Висота — 2.5–4 м (іноді до 4.5 м)
Ширина — до 1.5–2 м
Річний приріст — до 4.5 м
Тривалість життя
До 20–30 років на одному місці без пересаджування.
Стебла та листя
Стебла — прямостоячі, жорсткі, схожі на очерет
Листя — довге, вузьке, з білою центральною жилкою
Забарвлення — зелене влітку, жовто-коричневе восени
Листя зберігає декоративність до весни
Цвітіння
Суцвіття — волоті, сріблясто-рожеві або пурпурові
Період — серпень–жовтень
Цвітіння залежить від клімату (у холодних регіонах може не цвісти)
Плоди
Насіння не утворюється (стерильний гібрид)
Розмножується вегетативно — діленням кореневищ
Корені
Потужна коренева система з розгалуженими кореневищами
Глибина — до 2 м
Ширина — розростається поступово, утворюючи щільні зарості
Добре утримує ґрунт, запобігає ерозії
Освітлення
Світлолюбна рослина, добре росте на відкритих ділянках
У півтіні — менш інтенсивний ріст
Ґрунт
Невибагливий
Підходять суглинки, супіщані, торф’яні
Добре дренований, вологий
pH — нейтральний або слабокислий
Стійкий до засухи після укорінення
Морозостійкість
До -25 ºС.
Добре зимує в Україні, особливо після першого року росту
Обрізування та пересаджування
Обрізування — навесні, перед початком нового росту
Пересаджування — діленням кореневищ навесні або восени
Особливості
Висока біомаса — використовується як енергетична культура
Декоративний у ландшафтному дизайні
Стійкий до шкідників і хвороб
Екологічно корисний — очищає повітря, стабілізує ґрунт
Може використовуватись як жива огорожа або вітрозахист
Агротехніка вирощування міскантусу на біопаливо
Вимоги міскантусу, рекомендації щодо родючості ґрунту: Азот, Фосфор і Калій
Міскантус гігантський (далі — міскантус) — багаторічна теплосезонна трава. Міскантус набирає популярності в світі як культуру з низьким споживанням біоенергії та як джерело підстилки для свійських тварин на фермах. Міскантус може бути успішною культурою на бідних землях, непридатних землях для основних СГ культур, та землях як ті, що постраждали від повеней чи засолення.
Міскантус є стерильним гібридом двох видів, тобто Miscanthus sinensis і Miscanthus sacchariflorus, і потребує розмноження кореневищем.
Після того, як міскантус прижився, він може досягати висоти 3.6 метрів і підтримувати максимальну врожайність по виробництву біомаси до 15 років. Як багаторічна кореневищна трава міскантус може переносити поживні речовини до кореневищ при кінці вегетаційного періоду, що призводить до зниження потреби в добривах наступного сезону та зниження витрат на їх внесення.
Вибір ділянки для вирощування
Вибираючи ділянку для вирощування міскантусу, слід враховувати властивості ґрунту та наявність води. Міскантус залежить від доступної вологи, волога може бути найбільшим стримуючим фактором у вирощуванні. Міскантус не буде добре рости в засушливих районах, він вимагає регіонів, які отримують щонайменше 75 см опадів на рік.
Якщо вже міскантус добре прижився, то він здатний витримувати посуху, але урожайність біомаси буде низька.
З віком коренева система міскантусу стає розгалуженою і досягає 2.5 метрів в глибину грунту.
Крім посухи, міскантус добре переносить високий рівень грунтових вод.
Міскантус може рости на різноманітних ґрунтах з pH між 5,5 і 7,5. Це означає, що більшість ґрунтів придатні для виробництва міскантусу.
Міскантус зазвичай збирають взимку або ранньою весною, але також можна збирати восени або двічі на рік (пізня весна/початок літа та знову восени).
Грунти, що заболочуються в сезон збору не підходять для вирощування міскантусу.
Типова врожайність міскантусу
На родючих грунтах міскантус досягає свого повного потенціалу врожайності на третій-четвертий рік після посадки. На бідних грунтах на це йде на рік-два довше.
Врожайність коливається від 20 тонн з Га на піщаних грунтах до 40 тонн з Га на родючих грунтах. Врожайність залежить від різних факторів, тому і буває в межах цього діапазону.
Пік сухої біомаси, придатний для збирання, припадає на пізні терміни влітку або на початку осені. За зиму культура втрачає 30% біомаси.
Після стабілізації культури виробники повинні вести записи про врожайність, щоб оцінити майбутню врожайність, цілі та оптимізувати норми внесення добрив.
Розрахунок потреби в поживних речовинах
Загалом, потреба міскантусу в поживних речовинах відносно низька.
У науковій літературі є суперечливі дані про те чи підвищує врожайність внесення азотних добрив. Дещо дослідження вказали на слабку або повну відсутність реакції врожаю на азот внесення добрив, тоді як інші показали позитивну реакцію на врожайність.
В одних випадках внесення 50-100 кг селітри на гектар на піщаних грунтах збільшило врожайність, а в інших не вплинуло. Більше вносити немає сенсу. Такі різні дані зараз легко пояснюються тим, що міскантус, звісно,Ю споживає добрива, але на відкритих полях він отримує добрива через уловлювання їх з повітря, за рахунок інших полів де йоде ерозія грунтів через вітер. Тоюто, гектар міскантусу за рік «ловить» стільки поживного чорнозему, що рівень поля може підніматися на кілька міліметрів, аж до сантиметра. Через 15 років вирощування міскантусу на простогонах родючий шар грунту може вирости на кілька сантиметрів і навіть на десятки.
Також цікаво, що дослідники не визначили потреби в передпосівних добривах
для закладення міскантусу. Більше того, додаткові добрива скоріше сприяють росту бур’янів ніж міскантусу.
Якщо виходити з точки зору рентабельності, то господарство само повинно моніторити врожайність і вираховувати потреби добрив. Базовий метод розрахунку – вносити 5 кг азоту на кожну тону запланованого врожаю. Наприклад, поле на 5-й рік мало б бути приблизно 30 тон врожаю. Можна внести 150 кг азоту. Обов’язково залишати одну контрольну ділянку без внесених добрив. Після збору врожаю порівняти врожайність і визначити чи був ефект від внесення 150 кг азоту. Якщо внесення азоту не дуже збільшило врожай, то на наступний рік норму можна зменшувати. З часом буде зрозуміло скільки добрива потребує міскантус на цій ділянці. Очікуйте, що потреба може бути від нульової до максимальних 200 кг азоту на Га.
Щодо фосфору та калію, то ситуація аналогічна. З кожною тонною врожаю виноситься близько 1 кг фосфору та 8 кг калію. Тому і виходимо з того, що, допустимо для середнього врожаю 30 тонн потреба у фосфорі може бути на рівні 30 кг і калію на рівні 240 кг (максимальна потреба фосфору може бути біля 40 кг і калію 320 кг). На практиці може виявитися, що потрібно значно менше, знову ж через те, що плантація міскантусу акумулює все необхідне з того що за рік наноситься вітром.
Контроль бур’янів:
Досходові:
• Prowl® (pendimethalin)
• Harness® (acetochlor)*
• Harness® Xtra (acetochlor + atrazine)*
Післясходові:
• Callisto® (mesotrione)
• 2, 4-D
• Dicamba
• Atrazine