Бундук дводомний, Кавове дерево кентукське, Gymnocladus dioicus

Використання в дизайні

Мереживна напівпрозора крона робить кавове дерево напрочуд декоративним, і дозволяє траві рости до самої основи стовбура. Тому рослина має чудовий вигляд при висаджування на автомобільних парковках, міських вулицях, газонах, просторих парках та гольфових полях. Вдало поєднується з гледичією, каштаном, сріблястим кленом, дубом, ясеном, караксом.

Бундук – дерево широкого спектру застосування і, на диво, невибагливе до умов. Насамперед привертають увагу плоди цього дерева — велетенські стручки з дуже твердим насінням, що нагадують ідеально вигладжені камінці, – чудова забавка, діти обожнюють колекціонувати такі насінини.Відомий американський ландшафтний дизайнер Ендрю Джексон Даунінґ (XIX ст.) стверджував, що  «кавовим деревом» рослину назвали перші англійські поселенці, що прибули до Кентуккі. Вони використовували просмажене насіння як замінник кави, проте пізніше відмовились від цього сумнівного аналога на користь справжньої кави.

З латини назва перекладається як «голе дерево» (γυμνοκλαδυς), через те, що листя на ньому розпускається дуже пізно і опадає рано. Воно також має цікаву особливість – в спекотні літні дні листочки повертаються «на ребро», перпендикулярно до черешка, що надає кроні особливої філігранності.

Походження

Північна Америка. 

Форма

Листопадне дерево з коротким стовбуром і овальною, з віком більш розлогою, кроною, з короткими гілками та сукуватими пагонами.

Розмір

Має висоту 12–15 м (до 20). Річний приріст у висоту 25–30 см, у ширину  20 см, після 15 років ріст сповільнюється вдвічі. Швидше росте на плодючих ґрунтах. У 15 років висота дерева складає 6 м, в 40 років — 15 м, а в 60 — 20 м.

Тривалість життя

Понад 80 років.

Кора та стовбур

Стовбур прямий або вигнутий, часто багатостовбурний. Вкритий товстою, сірою, зморшкуватою корою, що має численні правильні борозенки і відшаровується ромбоподібними пластинами. Пагони товсті, мало розгалужені.

Листя

Листок великий: до 1 м завдовжки та 70 см завширшки; унікальної форми: складний, двічі перистий. Окремі листкові пластинки завдовжки до 4 см, зверху голі, шкірясті, світло-зелені, під час розпускання рожевуваті. Листя розпускається  на початку червня. Осіннє забарвлення блідо-жовте. 

Цвітіння

Дрібні, зеленувато-білі, видовжені квітки з лимонним ароматом зібрані в китиці. Чоловічі зібрані в кулеподібні волоті розміром до 10 см, жіночі — в дещо довші китиці до 30 см. Квітне в травні–червні протягом 7–10 днів.

Плоди

Темні шкірясті боби завдовжки до 25 см і завширшки до 6 см. Після дозрівання стають синювато-чорними. В бобах міститься до 6 великих, дещо сплющених насінин в твердій оболонці. Плоди зберігаються на деревах до кінця зими. Дозрівають у вересні–жовтні.

Корені

Коренева система потужна, поверхнева, створює густий, буйний поріст.

Освітлення

Світлолюбна рослина. Не витримує надмірного затінення.

Ґрунт

Полюбляє глибокі, глинисті, піщані ґрунти та суглинки, достатньо родючі, як лужні так і кислі (pH 6,1–7,8). Не витримує перезволоження. Посухостійкий.

Морозостійкість

Витримує температуру до -35 °С.

Пересаджування

Добре сприймає пересаджування у віці до 10–12 років за умов поливання та збереження у доброму стані кореневої грудки.

Особливості

Рослина чудово адаптується до міських умов. Хвороби невідомі.

Всі частини бундука досить отруйні через наявність цитизину, який розкладається лише при температурі понад 260 С. Тому шляхом висушування він не видаляється, допомагає лише сильне прожарювання насіння.